Бобри в Європі з'явилися 10-12 млн років тому. З давніх часів на території, яку сьогодні займає Україна, мешкає бобер європейський (син. бобер річковий, бобер звичайний) - Castor fiber Linnaeus, що належить до роду бобри - Castor Linnaeus, до родини боброві - Castoridae Hemprich, ряду гризуни - Rodentia bowdich, Це найбільший гризун України та другий в світі після копібари.
До початку ХХ століття він перебував на межі зникнення за свої гарне міцне хутро, цілющий бобровий струмінь (кастореум), а також смачне м'ясо і корисний цілющий жир.
Кастореум - натуральний продукт, отриманий прямим гарячим спиртовим витягом із висушених і мацерованих касторових мішечків, що є ароматичними залозами бобра.
Кастореум має ванільний аромат, який також може бути подібним до аромату нових шкіряних виробів.
На протязі більше ніж 90 років екстракт Кастореуму добувався і добувається через вбивство бобрів з наступним діставанням, висушуванням касторових мішечків та подальшою спиртовою екстракцією кастореуму. Кастореум, отриманий з касторових мішечків вбитих бобрів, має насичено темно-коричневий або темний колір (супозиторії чорного кольору), а екстракт кастореуму отриманий від живих бобрів має насичений солом’яно-жовтий колір, або колір неміцного чорного чаю (супозиторії світло-жовтого кольору).
Для виготовлення супозиторіїв Провітадін Актив – використовується екстракт кастореуму, який отримується від бобрів в умовах їх природнього проживання за унікальною технологією, яка дозволяє отримувати більш активний і більш ефективний кастореум. Тобто кастореум відбирається у живих бобрів, які спокійно живуть у своєму природньому середовищі - це було основною вимогою до кастореуму, як до компоненту Провітадіну Актив .
В США кастореум широко використовується в парфумерії, а також додавався в їжу в якості смакового інгредієнта принаймні з 1920 року. Він використовується в більшості категорій продуктів харчування (печиво, пудинги, тістечка, цукерки та інше) і напоїв і особливо корисний як інгредієнт зі смаком ванілі. Екстракт Кастореуму був схвалений для використання Асоціацією виробників екстрактів (FEMA), Радою Європи (РЄ) і внесений до списку Управлінням з контролю за продуктами і ліками (FDA) і визнається ними безпечним.
Біолого-фізіологічні функції кастореуму
Вважають, що бобри і інші тварини використовують специфічний запах своїх залоз для розмітки території свого проживання і заманювання особин протилежної статі. В кінці минулого тисячоліття С.А. Коритін і М.Д. Азбукін після вивчення численних літературних матеріалів і власних польових і експериментальних досліджень прийшли до висновку, що всі біолого-фізіологічні значення пахучих залоз і маркування мускус у ссавців, включаючи і бобрів, пов'язані з виконанням 8 функцій, а саме:
- оборонно-агресивної - полягає в усуненні ворога і суперника запахом мускусу, в дезорієнтації переслідувача, в іммобілізації ворога і жертви та в відлякуванні. Дослідники також вважають, що бобровий струмінь захищає бобрів від комах-паразитів і кровососів;
- орієнтовно-дослідницької - маркування території, кордонів ділянок, ділянок для харчування і небезпечних місць, а також дитинчат, інших членів сім'ї та самого себе;
- фізіологічної - полягає в екскреторній і терморегуляційній ролі пахучих залоз, в використанні мускусу для змащення покривів, в регуляції фізіологічних і «психічних» станів шляхом активації мускусом нервової системи та органів чуття;
- регуляції чисельності популяцій - полягає в придушенні розмноження або стимуляції його шляхом синхронізації статевого циклу і збудження статевого рефлексу;
- статевого відбору - має на увазі підбір пар і отримання переваг в розмноженні пари;
- передачі інформації - має на увазі передачу відомостей про середовище (про кормові і небезпечні місця, покритих самках, про тривогу і т.д.), про себе (вік, стать, ієрархічне положення, групова належність, фізіологічний і емоційний стан, своє місцезнаходження і т.д.);
- регулювання використання території та харчових запасів;
- доповнення нюху і компенсації його недостатності - полягає в тому, що пахучі позначки дозволяють звірам орієнтуватися відносно один одного на значно більших територіях. Пахучі залози перешкоджають змішенню різних видів, а в ряді випадків зумовлюють ізоляцію популяції. Запах є головним критерієм впізнання особин свого виду, так як звір не може використовувати свою зовнішність для порівняння, власний же запах може порівнюватися з чужим.
Лікувально-профілактична дія свічок Провітадін Актив з кастореумом
Антимікробні ефекти
В дослідженнях було оцінено антимікробну активність 512 парфумерних матеріалів, в тому числі чистого кастореуму, використовуючи стандартну процедуру з чашкою Петрі. Результати показали, що чистий екстракт кастореуму активний в уповільненні зростання S. Aureus.
Б.З. Голодушко, А.Е. Хруцький підтвердили експериментально, що рідкий вміст препуціальних епітеліальних мішечків сприяє швидкому загоєнню ран і бобровий струмінь має бактерицидні, бактеріостатичні властивості. Як тест-об'єкта вони взяли культуру бактерій Ісаченко з групи Salmonell. поживними середовищами були МПА і МПБ. Потім в чашки Петрі на МПА суцільним посівом наносили культуру бактерій Ісаченко, а в центр додавали по краплині випробовуваних розчинів і клали в термостат при 37 ° С на дві доби. 20% -й спиртовий розчин струменя повністю пригнічував зростання мікробів в місці нанесення його на МПА. В контрольної чашці Петрі спирт в такій же концентрації на зростання бактерій дії не надав.
Дослідники вважали, що вміст бобрових мішечків має в своєму складі активні, маловивчені біологічні речовини, здатні впливати на патогенні мікроби і гриби, а можливо, і віруси.
В 2-х дослідженнях з використанням, 4% екстракту кастореуму було показано, що він абсолютно добре переноситься при нанесенні на шкіру.
Історія використання в медицині
Стародавні вчені лікарі Гіппократ, Гален, Парацельс, Авіценна та багато інших використовували бобровий струмінь, а також її в поєднанні з іншими лікарськими засобами при лікуванні маткових хвороби, таких як аменорея, дисменорея, післяпологових очищень, а також головного болю, судом, хвороби нервової та дихальної системи та інших.
У книзі Генріха Сенкевича «Хрестоносці» описаний випадок, коли лицарі нею лікували рани.
У народній медицині кастореум застосовували при лікуванні близько 50 захворювань. У Стародавньому Єгипті кастореум допомагав фараонам впоратися з інтимними проблемами. Про що сьогодні свідчать дійшли до нас малюнки на стінах пірамід.
Кастореум був у великій пошані при дворі у Катерини II. Поговорюють, що і Распутін постійно вживав бобровий струмінь, чим, безсумнівно і пояснюється його легендарна чоловіча сила, та тому кастореум цінувався на вагу золота. Деякі народні знахарі називають Кастореум – природньою «Віагрою» за його ефективність в лікуванні порушень сексуальної функції.
За своїм фармацевтичною дією кастореум відноситься до групи адаптогенів. Має загально-зміцнюючу, тонізуючу, антистресову, аналгетичну дію та підвищує неспецифічну резистентність організму та стимулює посилення статевої функції.
Застосовують при імпотенції у чоловіків. Коригує порушення репродуктивної функції у чоловіків. збільшує вміст тестостерону в сироватці крові. Відзначається синергетичне дію при призначенні в комбінації з седативними, спазмолітичними засобами рослинного походження.
У жінок покращує загоювання ерозій шийки матки, знижує запальні прояви органів малого тазу, поліпшує стан слизової піхви при її вікових змінах.
- спазмолітична
- репаративна
- ранозагоювальна
- адаптогенна
- протизапальна
- знеболююча
- протинабрякова
- ранозагоювальна
Показання до застосування супозиторіїв Провітадін Актив з кастореумом:
- в комплексній терапії зниження сексуального бажання у чоловіків
- в комплексній терапії порушень якості ерекції
- в комплексній терапії порушень оргазму у чоловіків
- в комплексній терапії чоловічого непліддя
- для покращення якості сперми
- в комплексній терапії хронічного простатиту
- в комплексній терапії ерозії шийки матки
- в комплексній терапії геморою
- в комплексній терапії тріщини прямої кишки
Ефективність супозиторіїв Провітадін обумовлена унікальною комбінацією природних компонентів.
Місцевий характер застосування супозиторію створює високу концентрацію біологічно активних компонентів безпосередньо у вогнищі запалення.
Ректальне введення супозиторію забезпечує надходження цілющих речовин в кров'яне русло та лімфатичну систему внутрішніх статевих органів та прямої кишки.
Вагінальне введення супозиторію дозволяє в нашвидші терміни зменшити набряк, запалення та пришвидчити регенерацію слизової оболонки піхви на епітелію шийки матки.
Активні компоненти кастореуму (бобрового струменю)
Різні екстракти кастореуму являють собою складні суміші, що складаються з різних комбінацій сукупної кількісті більше 62 сполук, ідентифікованих на сьогоднішній день.
Екстракт складається з спирторозчинного смолоподібного матеріалу, що містить кислотні, основні, фенольні, азотисті і нейтральні з'єднання (спирти, альдегіди і кетони). Кастореум містить олієподібний матеріал з альбумінів, жирів, уратів і солей (1,4% кальцію фосфат) і касторіна (від 0,33% до 2,5%), воскової кристалічна речовина. Інша його частина складається з ефірних олій (від 1% до 2%) та інших незначних складових.
Склад кастореуму вивчало багато дослідників. Так, в 1927 р Вальбаум, Розенталь і Пфау виділили з його складу бензиловий спирт, борнеол, п-етілфенол, ацетофенон, бензойну і саліцилову кислоти.
Найбільш повно хімічний склад бобрового струменя був вивчений французьким хіміком Ледерера, якому вдалося виділити з кастореуму більш 40 компонентів (зараз виділено більше 62). Цей дослідник зауважив, що багато хімічних сполук, що виділяється з препуціальних епітеліальних тканин, в тканинах тварин не виявлялися. Він це пояснює наступними двома причинами. По-перше, специфічної їжею бобрів є молоді пагони і кора рослин. Рослини містять сполуки, які знайдені в препуціальних епітеліальних мішечках: борнеол, п-оксіфенол-бутанол-3 і п-о-ксіацетофенон, саліциловий альдегід, бензойна, корична і саліцилова кислоти і інші. По-друге, на відміну від інших хребетних, які виводять органічні сполуки з організму з сечею, бобер відкладає їх в так званих кастореумних залозах.
До складу бобрового струменя входить ряд компонентів сечі хребетних тварин: п-е-тілфенол, пирокатехин, хінол, п-оксибензойних кислота, цис-5-оксіацетофенон, п-оксіфе-нілбутанол-3, які утворюються в результаті гідролізу гликозидного зв'язку органічних речовин, що входять до складу рослин. Інші компоненти утворюються в наслідок окислення рослинних сполук (саліцілова кислота → гентизинова кислота) або їх відновлення (ксантофіл - тетрагідронони, корична кислота → в-фенілпропіонова кислота).
Вдалося виділити з кастореуму нове з'єднання – касторамін, загальної формули С15Н23О2 – що є одним із головних активних компонентів.
*наукові статті
- Hajime Sekia and Prof. Gunda I. Georg* Enantiospecific Synthesis and Biological Investigations of a Nuphar Alkaloid: Proposed Structure of a Castoreum Component, European J Org Chem. 2014 June 1; 2014(18): 3777–3783
- Tang R, Webster FX, Müller-Schwarze D. Neutral compounds from male castoreum of North American beaver,Castor canadensis. J Chem Ecol. 1995 Nov;21(11):1745-62
- Schulte BA, Müller-Schwarze D, Tang R, Webster FX Bioactivity of beaver castoreum constituents using principal components analysis. J Chem Ecol. 1995 Jul;21(7):941-57
- Schulte BA, Müller-Schwarze D, Tang R, Webster FX Beaver (Castor canadensis) responses to major phenolic and neutral compounds in castoreum. J Chem Ecol. 1994 Dec;20(12):3063-81
- Tang R, Webster FX, Müller-Schwarze D. Phenolic compounds from male castoreum of the North American beaver,Castor canadensis. J Chem Ecol. 1993 Jul;19(7):1491-500
- Burdock G. A. Safety Assessment of Castoreum Extract as a Food Ingredient. International Journal of Toxicology, 26:51–55, 2007
- Efraim Lev. Healing with animals in the Levant from the 10th to the 18th century. Journal of Ethnobiology and Ethnomedicine 2006, 2:11
- Lev E, Dolev E: Use of natural substances in the treatment of renal stones and other urinary disorders in the medieval Levant. American Journal of Nephrology 2002, 22:172-179.
- Lev E: Healing with animals (zootherapy) from practical medieval medicine to present-day traditional medicine in the Levant. Journal of Ethnopharmacology 2003, 85:107-118.